1.1. Правила написання апострофа

1. Апостроф пишеться перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, якщо перед ними нема іншого приголосного (крім р), що належить до кореня: м’яч, прив’язати, зів’янути.

УВАГА! Якщо перед губним є інший приголосний (крім р), що належить до кореня, то апостроф не пишеться: цвях, духмяний, дзвякати.

УВАГА! Апостроф пишеться, якщо перед губним стоїть р: черв’як, серм’яга, а також тоді, коли приголосний перед губним належить до префікса: зв’язати, сп’яніти.

2. Апостроф пишеться після префікса, який закінчується на будь-який приголосний, перед коренем, що починається на я, ю, є, ї: під’язичний, з’ясувати, від’ємний.

3. Апостроф пишеться на межі частин складного слова, якщо перша частина закінчується на будь-який приголосний, а друга починається на я, ю, є, ї: дит’ясла, двох’ярусний, пів’яблука, супер’яхта.

УВАГА! Якщо основа пів- поєднується із власною назвою, то між частинами складного слова пишеться дефіс: пів-Єрусалима, пів-Ялти.

4. Апостроф пишеться після р лише за умови, що р стоїть у кінці складу: бур’ян, двовір’я, але рясний, буряк.

5. Апостроф пишеться після к у слові Лук’ян та похідних: Лук’янчук, Лук’янович.