10.1. Родова диференціація іменників
1. Усі іменники за граматичним значенням роду поділяються на три розряди: чоловічого, жіночого та середнього роду.
В основу родової диференціації більшості іменників, що називають живих істот, покладено уявлення про реальну стать істоти: брат – сестра, баран – вівця.
Родова приналежність решти іменників – факт суто граматичний. Рід таких іменників визначають за співвіднесеністю їх із займенниками він, вона, воно або за сполученням із займенниками цей, ця, це: цей степ (він) – чол. р., ця сорочка (вона) – жін. р., це листя (воно) – серед. р.
УВАГА! Значення чол. р. мають іменники тюль (пор.: новий тюль), собака (пор.: сердитий собака), біль (пор.: головний біль), шампунь (пор.: пахучий шампунь), живопис (пор.: середньовічний живопис), ступінь (пор.: науковий ступінь), літопис (пор.: давній літопис), підпис (пор.: власноручний підпис), пил (пор.: віковий пил), кір (пор.: цей кір), степ (пор.: безмежний степ), продаж (пор.: святковий продаж) та ін., значення жін. р. – іменник путь (пор.: далека путь).
2. Деякі іменники залежно від контексту можуть мати різний рід: чол. р. або жін. р. (цей сирота і ця сирота, цей листоноша і ця листоноша, цей каліка і ця каліка); чол. р. або серед. р. (цей ледащо і це ледащо, цей хлопчисько і це хлопчисько); жін. р. або серед. р. (ця хмарище і це хмарище). Вони називаються іменниками спільного роду.
Залежно від статі носія значення чол. р. або жін. р. мають і прізвища типу Лисенко, Ковальчук, Сорока та ін.
Спільне значення роду можуть мати також іменники типу директор, економіст, декан, кандидат, доцент та ін. Якщо мова йде про особу жіночої статі, то означення при таких іменниках набуває форми чол. р., а присудок – жін. р.: Наш викладач прокоментувала зміст книги.
Іменники, що вживаються тільки у мн., за родами не розрізняються: ці двері, ці штани, ці Карпати.
3. Рід іншомовних незмінюваних іменників визначається так:
а) назви осіб переважно мають значення чол. р.: військовий аташе, молодий конферансьє, скупий рантьє, молодий денді, молодий буржуа.
УВАГА! Значення жін. р. мають іменники, вживані на позначення істот лише жіночої статі: пані, леді, міс, місіс, фрау, мадам, мадемуазель, пор.: ділова пані, стильна фрау, симпатична леді;
б) назви тварин переважно мають значення чол. р.: молодий поні, смішний кенгуру, кумедний шимпанзе.
УВАГА! Значення жін. р. мають іменники івасі (риба), цеце (муха), пор.: смачна івасі, набридлива цеце;
в) назви неістот переважно мають значення серед. р.: багате меню, актуальне інтерв’ю, змістовне резюме.
УВАГА! Значення жін. р. мають іменники авеню (вулиця), кольрабі (сорт капусти), салямі (сорт ковбаси), пор.: сусідня авеню, свіжа кольрабі, смачна салямі;
г) рід іншомовних незмінюваних власних назв визначається за родом загальної назви: грізний Кракатау (вулкан), далека Чилі (країна), глибока Міссісіпі (річка), вечірнє Токіо (місто), молодий Екзюпері (письменник), талановита Жорж Санд (письменниця).
4. Рід абревіатур визначається так:
а) рід буквених абревіатур визначається за родом основного іменника у складі базової назви: НБУ (Національний банк України) – чол. р., УНР (Українська Народна Республіка) – жін. р., АТВТ (акціонерне товариство відкритого типу) – серед. р.;
б) звукові абревіатури, що закінчуються на приголосний, мають значення чоловічого роду, на голосний о, е – середнього роду: ЦУМ, рацс – чол. р., МАГАТЕ, НАТО, ЮНЕСКО – серед. р.
УВАГА! При читанні буквених абревіатур вимовляється назва кожної літери відповідно до алфавіту: НБУ [ен бе у]; при читанні звукових абревіатур вимовляються звуки, а не назви літер: ЦУМ [цум].
5. Відмінювані складноскорочені слова, утворені поєднанням початкової частини слова з повною формою іменника, зберігають значення роду відповідного іменника: профспілка – жін. р., санепідемстанція – жін. р., педуніверситет – чол. р.
Відмінювані складноскорочені слова, утворені поєднанням початкових частин слів, значення чол. р. набувають, якщо закінчуються на приголосний: ліспромгосп, військкомат, колгосп.
Невідмінювані складноскорочені слова, утворені поєднанням початкової частини першого слова з формою непрямого відмінка другого слова, мають рід першого компонента: завкафедри – чол. р. (бо завідувач), комроти – чол. р. (бо командир).
- Ю. В. Громик український правопис навчальний посiбник
- Передмова
- Розділ 1. Орфографія та словозміна
- § 1. Правила написання апострофа та знака м’якшення
- 1.1. Правила написання апострофа
- 1.2. Правила написання знака м’якшення
- Тренувальні вправи
- § 2. Правопис слів іншомовного походження
- 2.1. Апостроф та знак м’якшення у словах іншомовного походження
- 2.2. Літери и, і, ї у словах іншомовного походження
- 2.3. Подвоєння приголосних у словах іншомовного походження
- Тренувальні вправи
- § 3. Зміни приголосних при їхньому збігу
- 3.1. Зміни приголосних перед суфіксами -ськ-ий, -ств-о
- 3.2. Зміни груп приголосних ск (ськ), зк (зьк), цьк, зд, ст
- 3.3. Зміни приголосних у формах вищого ступеня порівняння прикметників
- 3.4. Групи приголосних чн, шн
- 3.5. Спрощення у групах приголосних
- 3.6. Подовження та подвоєння приголосних
- Тренувальні вправи
- § 4. Правопис префіксів. Милозвучність мовлення
- 4.1. Правопис префіксів
- 4.2. Засоби милозвучності (евфонії) мовлення
- Тренувальні вправи
- § 5. Правопис складних іменників та прикметників
- 5.1. Правопис складних іменників
- 5.2. Правопис складних прикметників
- Тренувальні вправи
- § 6. Написання складних і складених власних назв
- 6.1. Велика літера у складних і складених власних назвах
- 6.2. Написання складних і складених власних назв разом, окремо, через дефіс
- Тренувальні вправи
- § 7. Передача російських власних назв українською мовою
- 7.1. Передача українською мовою російської літери е
- 7.2. Передача українською мовою російської літери и
- 7.3. Передача українською мовою російської літери ё
- 7.4. Апостроф та знак м’якшення в російських власних назвах
- Тренувальні вправи
- § 8. Правопис прислівників та часток
- 8.1. Правопис прислівників
- 8.1.1. Правопис прислівників, утворених від прикметників
- 8.1.2. Правопис прислівників, утворених від іменників
- 8.1.3. Правопис прислівників, утворених від числівників
- 8.1.4. Правопис прислівників, утворених від займенників
- 8.1.5. Правопис прислівників, утворених від прислівників
- 8.1.6. Правопис складних і складених прислівників
- 8.2. Правопис часток
- 8.2.1. Написання не з різними частинами мови
- 8.2.2. Правопис інших часток
- Тренувальні вправи
- § 9. Правопис прийменників та сполучників
- 9.1. Правопис прийменників
- 9.2. Особливості вживання деяких прийменників
- 9.2. Правопис сполучників
- Тренувальні вправи
- § 10. Родова диференціація іменників. Відміни та групи іменників
- 10.1. Родова диференціація іменників
- 10.2. Розподіл іменників за типами відмінювання
- 10.3. Розподіл іменників і та іі відмін за групами
- Тренувальні вправи
- § 11. Правопис відмінкових форм іменників
- 11.1. Відмінювання іменників і відміни
- 11.1.1. Відмінювання іменників і відміни в однині
- Зауваження до правопису деяких відмінкових форм однини іменників і відміни
- 11.1.2. Відмінювання іменників і відміни у множині
- Зауваження до правопису деяких відмінкових форм множини іменників і відміни
- 11.2. Відмінювання іменників іі відміни
- 11.2.1. Відмінювання іменників іі відміни в однині
- Зауваження до правопису деяких відмінкових форм однини іменників іі відміни
- 11.2.2. Відмінювання іменників іі відміни у множині
- Зауваження до правопису деяких відмінкових форм множини іменників іі відміни
- 11.3. Відмінювання іменників ііі відміни
- Зауваження до правопису деяких відмінкових форм іменників ііі відміни
- 11.4. Відмінювання іменників іv відміни
- 11.5. Відмінювання множинних іменників
- Зауваження до правопису деяких відмінкових форм множинних іменників
- Тренувальні вправи
- § 12. Відмінювання українських імен та прізвищ. Правопис імен по батькові
- 12.1. Відмінювання чоловічих та жіночих імен
- 12.2. Відмінювання чоловічих та жіночих прізвищ
- 12.3. Правопис імен по батькові
- 4. Чоловічі імена по батькові відмінюються як іменники іі відміни мішаної групи, а жіночі – як іменники і відміни твердої групи:
- Тренувальні вправи
- § 13. Правопис прикметникових суфіксів. Правопис відмінкових форм прикметників
- 13.1. Відмінювання прикметників
- 13.2. Ступенювання якісних прикметників
- 13.3. Правопис присвійних прикметників
- 13.3.1. Правопис присвійних прикметників, похідних від іменників і відміни
- 13.3.2. Правопис присвійних прикметників, похідних від іменників іі відміни
- 13.4. Правопис суфіксів -ов-, -ев- (-єв-) у відносних прикметниках
- Тренувальні вправи
- § 14. Правопис та відмінювання займенників
- 14.1. Правопис неозначених та заперечних займенників
- 14.2. Відмінювання займенників
- 14.3. Типові помилки у вживанні займенників
- Тренувальні вправи
- § 15. Правопис та відмінювання числівників
- 15.1. Відмінювання кількісних числівників
- 15.2. Правопис числівників та відчислівникових складних слів
- 15.3. Правила сполучуваності деяких кількісних числівників з іменниками
- Тренувальні вправи
- § 16. Особливості вживання та правопис дієслівних форм
- 16.1. Розподіл дієслів за типами дієвідмінювання
- 16.2. Правопис дієслівних форм теперішнього часу
- 16.3. Правопис дієслівних форм майбутнього часу
- 16.4. Дієвідмінювання дієслів, що не належать до жодної дієвідміни
- 16.5. Правопис дієслівних форм наказового способу
- Тренувальні вправи
- § 17. Правопис, особливості вживання дієприкметників та дієприслівників
- 17.1. Творення та особливості вживання
- Активних дієприкметників теперішнього часу
- 17.1.1. Творення та особливості вживання активних дієприкметників теперішнього часу
- 17.1.2. Творення та особливості вживання активних дієприкметників минулого часу
- 17.1.3. Творення та особливості вживання пасивних дієприкметників
- 17.2. Творення і правопис дієприслівників
- Тренувальні вправи
- Розділ 2. Пунктуація
- § 18. Тире у простому неускладненому реченні
- 18.1. Тире між підметом та присудком
- 18.2. Тире в неповному реченні
- Тренувальні вправи
- § 19. Розділові знаки при звертаннях, вставних і вставлених компонентах
- 19.1. Розділові знаки при звертаннях
- 19.2. Розділові знаки при вставних компонентах
- 19.3. Розділові знаки при вставлених компонентах
- Тренувальні вправи
- § 20. Розділові знаки між однорідними членами речення
- 20.1. Кома між однорідними членами речення, з’єднаними без сполучників
- 20.2. Кома між однорідними членами речення, з’єднаними єднальними сполучниками і (й), та (у значенні і)
- 20.9. Розділові знаки при узагальнювальних словах
- Тренувальні вправи
- § 21. Розділові знаки при відокремлених членах речення
- 21.1. Відокремлення додатків
- 21.2. Відокремлення непоширених обставин
- 21.3. Відокремлення поширених обставин
- 21.4. Відокремлення узгоджених непоширених означень
- 21.5. Відокремлення узгоджених поширених означень
- 21.6. Відокремлення неузгоджених означень
- 21.7. Відокремлення прикладок
- Тренувальні вправи
- § 22. Розділові знаки у складному реченні із сполучниковим зв’язком між частинами
- 22.1. Розділові знаки у складносурядному реченні
- 22.2. Розділові знаки у складнопідрядному реченні
- 22.3. Розділові знаки при збігові сполучників
- Тренувальні вправи
- § 23. Розділові знаки у складному реченні з безсполучниковим зв’язком між частинами
- 23.1. Кома, крапка з комою у складному безсполучниковому реченні
- 23.2. Двокрапка у складному безсполучниковому реченні
- 23.3. Тире у складному безсполучниковому реченні
- Тренувальні вправи
- § 24. Розділові знаки при прямій мові та цитатах
- 24.1. Розділові знаки при прямій мові
- 24.2. Правила оформлення цитат
- Тренувальні вправи
- Література
- Список умовних скорочень