21.4. Відокремлення узгоджених непоширених означень

1. Відокремлюється комами узгоджене непоширене означення (одиничний прикметник чи дієприкметник), яке стоїть перед означуваним іменником і додатково вказує на причину: Знесилена, дівчина опустилася на землю.

УВАГА! Якщо непоширене означення стоїть перед іменником і не виражає значення причини, то воно не відокремлюється: Глибокий туман стояв цієї пори над селом.

2. Відокремлюється одиничне непоширене означення, яке стоїть безпосередньо після іменника та має додаткове значення причини: Ліда, вражена, помалу відступає від нього.

УВАГА! Не відокремлюється одиничне непоширене означення, яке стоїть безпосередньо після означуваного іменника і не має значення причини: На київських вулицях шумних каштани давно одцвіли.

3. Незалежно від позиції комами відокремлюється непоширене означення, яке означує особовий займенник: Малий, сиджу я біля вікна і всього боюся. Іноді займенник може бути пропущений: Здивований, постояв ще трохи, а тоді пішов.

4. Комами відокремлюється непоширене означення, яке стоїть на віддалі від означуваного іменника: Попід стрімкими кручами, запінена, мчала на південь річка. Щороку вітер б’є в лискучі вікна, м’який та запашний.

5. Непоширені означення, що потребують відокремлення в кінці речення, можуть відмежовуватися не комою, а тире: Це квіти зробили луг таким запашним і барвистим, бо їх було багато-багато – синіх, червоних, оранжевих (прикметники означують особовий займенник, а отже, їх обов’язково відокремлювати; тире на місці коми вжито як факультативний розділовий знак).

6. Кілька непоширених означень безпосередньо після означуваного іменника обов’язково відокремлюються комами тільки тоді, коли перед іменником є ще одне означення: Червоні скелі, дикі й непевні, нависли над нами. Якщо перед іменником ще одне означення відсутнє, то означення, що стоять після іменника, комами відокремлювати не обов’язково: Леліє даль волога і блакитна.

7. Завжди відокремлюється комами уточнювальне означення, яке уточнює, увиразнює чи конкретизує попереднє означення (перед уточнювальним означенням можна вставити слова а саме).

Уточнювальне означення, як правило, приєднується словами аж, навіть, зовсім, ще, хоч і под.: Жінка лежала бліда, аж прозора. Густий, аж білий, туман огорнув мене, і хату, і чорні, ще голі, дерева.

УВАГА! Уточнювальні означення можуть виділятися тире, якщо вони за змістом віддалені від уточнюваного слова або автор хоче увиразнити, конкретизувати їх: Цілий світ – великий, незнаний – розкрився тоді перед Ольгою. Ліси здавалися різнобарвними килимками з синіми – широкими і вузькими – стьожками-річками.